Коли ми задумуємося над майбутнім церкви та нашої держави, то вбачаємо, що воно залежатиме від молодого покоління наших дітей і, думаючи над цим, нагадуємо слова сказані Ісусом Христом: «Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився, ученики ж не дозволяли їм. Але Ісус сказав: облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне.» (Мф. 19, 13-14).
І справді через два тисячоліття Церква, як живий організм, вивчає роль дітей у церкві та розуміє, що хотів сказати Христос цими словами. Діти несуть у собі промінь любові, надії, прощення та миру. Діти є щирими та добрими та природно є тим, що коли діти виростають вони змінюються, і тут велику роль відіграють дорослі: батьки, вчителі, наставники, священники, які повинні навчити та передати їм дар віри, дар надії та дар любові. Ну бо знову ж таки читаючи Святе Писання, розуміємо, що Господь посилав молодих людей, щоб робити великі справи. Так Господь покликав Тимофія для керівництва Ефеською церквою, коли він був ще підлітком, де читаємо: «Нехай ніхто не гордує твоєю молодістю: але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті. Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням.» (1 Тим. 4, 12-13). Тому власне церква несе обов’язок навчити дітей підбадьорити та дарувати їм щасливе дитинство, яке у них краде війна.
У різні місяці літа біля кожного храму Шаргородського благочиння відбувались денні табори, без ночівлі, через війну.
Брали участь у кожному таборі понад 40 дітей та більше. Дітки мали змогу навчатись, переглядати фільми, мультфільми, гратись, відпочивати та подорожувати. Бути учасниками у велозагоні, спілкуватися зі священиками як на церковні теми, так і на світські, Спілкуватися з медиками, поліцією, військовими. Також важливий факт той, що Православна Церква України є державотворчою. І саме в таборі дітки навчались любити свою країну, поважати воїнів та молитися за них. По завершенні таборування вдень закриття відбулися дитячі ярмарки та концерти на підтримку ЗСУ та священники подарували дипломи за участь у таборі. Кожен табір зібрав чимало грошей, щоб придбати військовим квадроцикли, які потрібні їм для пересуванні на гарячих точках фронту. Обов’язково хочеться згадати і тих фундаторів, яким не байдуже дитинство і виховання дітей, які попри війну надавали фінансову допомогу для проведення табору. Нехай Господь вас оберігає. Дякуємо за допомогу в проведенні таборувань. Слава Богу за все! Дякуємо ЗСУ за можливість навчати дітей! Слава Україні!
Пресслужба Вінницько-Тульчинської єпархії
