Епіфаній: «Кроки почесного патріарха не підтримуються ані парафіями, ані духовенством Києва»

1559830225 snimok-yekrana-11215 червня предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній в інтерв'ю Укрінформу докладно прокоментував ситуацію з протоієреєм Олександром Трофимлюком, ректором Київської академії ПЦУ, якого Філарет заборонив у служінні, а Епіфаній не визнав цього рішення. Також глава ПЦУ розповів про стосунки з іншими Православними Церквами, повідомляє "Релігія в Україні".

Митрополит Епіфаній вважає випадок з о. Олександром прецедентом у відносинах між предстоятелем ПЦУ і Філаретом та прогнозує, що решта київських парафій все ж таки не буде переходити з єпархії Філарета, враховуючи його непрогнозованість, в безпосереднє підпорядкування предстоятелю ПЦУ. Епіфаній також пояснив, чому Київська адміністрація не вносить зміни до статутів громад УПЦ КП, щоб зареєструвати їх як громади ПЦУ:
"... У місцевих адміністраціях має бути створене «єдине вікно», де відбуватиметься реєстрація парафій і автоматичне внесення їх у держреєстр (релігійних організацій – ред.). Поки що цей механізм не всюди запущений, його слід відпрацювати: державні органи влади повинні, очевидно, внести певні зміни і набрати відповідних працівників, бо до цього часу не було при держадміністраціях осіб, які б займалися питанням реєстрації чи перереєстрації релігійних громад за новими правилами. І тому поки що немає можливості для швидкої перереєстрації. Але у ситуації із храмом на Солом’янці виникла певна проблема, на яку я як предстоятель повинен був відреагувати і тимчасово вирішити. Чому? Бо з боку почесного патріарха Філарета були намагання примусити протоієрея Олександра підтримувати його висловлювання публічно. І в останній раз, коли почесний патріарх Філарет відвідував парафію на Солом’янці 12 травня, він у присутності громади озвучив своє бачення розвитку Української православної церкви як Київського патріархату. Громада була збурена і одноголосно разом із кліриками вирішила вийти з-під підпорядкування почесного патріарха Філарета і проситися до мене у моє пряме підпорядкування. Кроки почесного патріарха не підтримуються ані парафіями, ані духовенством міста Києва. Тому я як предстоятель повинен був відреагувати на конфліктний випадок. Я тимчасово, до наступного засідання священного Синоду, прийняв рішення прийняти протоієрея Олександра і парафію, яку він очолює на Солом’янці, в пряме підпорядкування предстоятелю. Бо рішення, які були прийняті з боку почесного патріарха, – це безпідставна «заборона у священослужінні» клірика, який обіймає не тільки посаду настоятеля парафії, а й є ректором Київської православної богословської академії, а також – головою Синодального управління у справах духовної освіти. Тобто це рішення про «заборону» було неправомірним втручанням також у загальноцерковну діяльність, спробою залякати. Моя реакція була вимушеною та необхідною ще й через формулювання «заборони», що протоієрей Олександр нібито «порушив клятву на вірність Київському патріархату». (Саме з таким формулюванням владика Філарет обґрунтував заборону отця Олександра). Але, якщо керуватися такими формулюваннями, то тоді виходить, що клірики, які складали присягу в Російській церкві, а потім долучилися до Української, як свого часу і патріарх Філарет, теж нібито «порушили клятву», і відповідно – ті заборони й покарання, які були накладені в РПЦ, є дійсними? Очевидно, що це не так".
Глава ПЦУ на прохання журналістів порівняв співвідношення священиків ПЦУ і Московського Патріархату в регіонах Україні: "Це співвідношення є різним у різних регіонах. Наприклад, у Львівській області присутність Московського патріархату є мінімальною. Якщо зараз три наші єпархії налічують приблизно тисячу парафій, то у Московського патріархату це кілька десятків парафій. Якщо взяти, наприклад, Івано-Франківську область, – та ж сама ситуація. Тобто, в західному регіоні вірян – практично порівну з Українською греко-католицькою церквою. На західній Україні в трьох основних областях – Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська – співвідношення таке: 60 на 40. Тобто, 60 відсотків вірян – це Українська греко-католицька церква і 40 відсотків – це Православна церква України. Ну і невеликий відсоток Московського патріархату. Але ближче до центру країни це співвідношення змінюється навпаки: це 50 на 50 ПЦУ і Московський патріархат. Якщо просуватися на схід держави, то співвідношення змінюється не на користь Української православної церкви: Далі вже там 60 на 40, а на сході статистика ще гірша. Там вже і 60 відсотків, і 70 відсотків Московського патріархату і тільки десь відсотків 30 – Православної церкви України. Це Донецька, Луганська, Одеська області, навіть південь України. Але загалом, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, яке зробив КМІС, то більш як 50 відсотків українського населення підтримують Православну церкву України і тільки 14-15 відсотків – Московський патріархат в Україні. Українська церква визнана, об’єднана, має зараз велику підтримку українського суспільства".
Митрополит Епіфаній також підкреслив статус ПЦУ. "Наша церква відкрита для всіх, і те, чи маємо ми статус патріархату, не має абсолютно ніякого значення. Має значення те, що ми є автокефальною незалежною і помісною православною церквою, яка внесена в Диптих і ми присутні серед інших помісних православних церков. Якщо порівнювати той статус, яким зараз володіє Московський патріархат в Україні, – то вони є складовою Російської православної церкви, вони не є ані автокефальною, ані автономною церквою, вони залежні від Московської патріархії – й неформально, і формально, вони не внесені в Диптих. Ми ж є повноцінною автокефальною незалежною православною церквою, хоча і в статусі митрополії. Статус митрополії не принижує нашого автокефального устрою. Інші церкви є в статусі митрополій, статусі архієпископій – але це не принижує їхньої честі та прав. Для нас головне, що ми визнані й внесені в Диптих серед інших помісних православних церков. Як прийшов час, коли нас визнано автокефальною церквою, так прийде час, коли буде визнано і патріархатом".
У стосунках з іншими помісними Церквами владика Епіфаній сподівається на скоре визнання ПЦУ Елладською Православною Церквою. Крім того, в ПЦУ буде створений вікаріат для румуномовних парафій, яких налічується близько 150-ти на Буковині. "Якщо ми дійдемо згоди, домовимося з Румунською православною церквою, то ми будемо підтримувати таку модель. Зараз є парафії, які переходять до нас і просять зберегти їм слов’янську мову, і ми не створюємо для них перепон у цьому", - сказав предстоятель ПЦУ.

www.religion.in.ua