7 жовтня. Пам'ять Святої первомучениці рівноапостольної Фекли. Прп. Феодосія Манявського

Свята первомучениця рівноапостольна Фекла

Рівноапостльна Фекла народилась в місті Іконії. Вона була дочкою знатних і багатих батьків і вирізнялася незвичайною красою. В 18 річному віці її заручили зі знатним юнаком. Почувши проповідь святого апостола Павла про Спасителя, свята Фекла всім серцем возлюбила Господа Ісуса Христа і твердо вирішала не одружуватись і присвятити своє життя Євангельській проповіді. Мати святої Фекли не підтримала намір своєї дочки і примушувала її одружитися з зарученим з нею женихом. Обручник святої Фекли поскаржився на апостола Павла правителю міста, звинувачуючи його в тому, що він відвернув від нього наречену. Правитель кинув святого апостола в темницю. Свята Фекла вночі таємно втікла з дому, підкупила тюремних сторожів, віддавши їм всі свої золоті прикраси і проникла до в’язня у в’язницю. Сиділа біля ніг апостола, прислухаючись до його батькивських настанов. Зникнення Фекли помітили і скрізь були розіслані слуги на її пошуки. Нарешті святу знайшли в тюрмі і силою привели додому.
Суд присудив апостолу Павлу вигнання з міста. Святу Феклу знову довго переконували погодитись на шлюб, але вона не змінила свого рішення. Її матір сама вимагала смертного вироку для своєї дочки, і свята Фекла була приговорена до спалення. Свята мучениця безстрашно зійшла на вогонь і перехрестилась. У цей момент їй явився Спаситель благословляючи на майбутній подвиг. Високо піднялось полум’я вогню, ореолом оточило її святу душу. Загримів грім і сильна злива з градом погасила вогонь. Мучителі зі страху втекли. Свята Фекла покинула місто, і за допомогою одного юнака християнина відшукала апостола Павла. Святий апостол і його супутники, серед яких був і святий апостол Варнава, переховувались в печері неподалік від міста, старанно молячись, щоб Гогсподь укріпив святу Феклу під час стражданнь.
Свята Фекла пройшла з проповіддю Євангелія до Антіохії. У святих стражданнях свята мучениця збереглась неушкодженою
Коли свята Фекла була вже 90-літньою, проти неї повстали язичницькі волхви за те що вона безоплатно лікувала хворих. Вони не могли зрозуміти, що свята лікує хвороби силою благодаті Христової. Через заздрість вони підіслали до святої Фекли найманців, щоб ті осквернили її. Коли переслідувачі були вже зовсім близько, свята Фекла почала взивати до Бога, і розтупилась гора і заховала святу діву.
Свята Церква прославляє « первостраждальну» Феклу, як жон славу, наставницю страждальців. Ім’я Фекли поминається при постригу жінок в чернецтво.

Преподобний Феодосій Манявський

У сьогоднішній день Свята Церква прославляє одного із славних синів землі Української – преподобного Феодосія Манявського. Преподобний Феодосій став помічником преподобного Іова Манявського в 1608 р. і вважається разом з ним засновником цієї древньої святині – Українського Афону.
З молодих літ преподобний Феодосій намагався догодити Господу Богу благочестивим, сповненим чеснот життям, виконанням заповідей Закону Божого. За Божим промислом, утікаючи від насолод суєтного світу прийшов він до преподобного Іова. У всіх монастирських трудах він був невтомним його помічником.
Будучи суворим подвижником преподобний Феодосій мужньо перетерпів труднощі свого часу, – гоніння на православних з боку уніатів. Він мудро керував обителлю збільшуючи число братії, та дбаючи про її належне облаштування. Під його керівництвом була побудована в Манявському скиту Велика соборна Хрестовоздвиженська церква, а скит отримав від Константинопольського патріарха Тимофія ставропігію.
Наприкінці 1621 р. преподобний Іов занедужав і після упокоєння його ігуменом Манявської обителі став святий Феодосій. Він був мудрим послідовником свого духовного отця. Благочестиво керував життям братії. Брав участь у Першому Православному Соборі скликаному після унії святителем Іовом Борецьким у Золотоверхому Києві. Своєю участю у цьому соборі він засвідчив відданість Святій Православній Церкві.
Преподобний Феодосій жив як ангел у плоті, подаючи братії гідний приклад для наслідування. Чутка про його суворе і благочестиве життя розповсюдилась по Карпатах, Галичині, Волині й Буковині, Молдавії та Румунії. Багато православних монастирів визнали над собою керівництво Манявського скита. А преподобного Феодосія за зразком Афону нарекли своїм протом. Святитель Київський Петро Могила писав: « Якщо хочете побачити слуг Божих у людській подобі, то підіть у Карпати, де своїм служінням двісті ангелів присвятили своє життя Богу».
Облаштувавши життя не тільки Манявської обителі але ще багатьох монастирів преподобний Феодосій в 1629 р. мирно відійшов до Господа і був похований поряд з преподобним Іовом. Його мощі спочивають під спудом в Манявському скиту у Хрестовоздвиженській соборній монастирській церкві.
Дослідивши подвижницьке життя преподобного Феодосія Манявськог о Помісний собор Української Православної Церкви який відбувся у Києві в 2004 р. приєднав цього подвижника благочестя до лику святих.