3 квітня пам'ять прп. Якова, єп. спов. Свт. Кирила, єп. Катанського. Свт. Фоми, патр. Константинопольського

Преподобний Яків, єпископ, сповідник
Преподобний Яків, єпископ і сповідник, з юних літ прагнув до подвижницького життя. Святий Яків залишив світ і пішов до Студійського монастиря, де прийняв чернецтво. Він вів суворе життя, сповнене трудів, посту і молитов. Благочестивий чернець і чудовий знавець Святого Письма, преподобний Яків був зведений на єпископську кафедру в Катанській Церкви (Сицилія). Під час царювання імператора-іконоборця Костянтина V Копроніма (741 - 775) святий Яків був неодноразово примушуваний до відмови від шанування святих ікон. Його мучили у в'язниці, морили голодом, катували, але він мужньо переносив страждання. Святий єпископ Яків помер у вигнанні.

Святитель Кирил, єпископ Катанський
Святитель Кирил, єпископ Катанський (І-ІІ) народився в Антіохії. Він був учнем апостола Петра (пам'ять 12 липня, 29 січня), який поставив його на єпископа міста Катани в Сицилії. Святитель Кирило мудро управляв паствою, був побожний і удостоївся від Господа дару чудотворення. За його молитвою гірка вода в одному джерелі перетворилася на питну, втративши гіркоту; це чудо навернуло до християнства багатьох язичників. Святий Кирил упокоївся в глибокій старості і був похований в Сицилії.

Святитель Фома, патріарх Константинопольський
Святитель Фома, Патріарх Константинопольський, був дияконом, а потім, при святому Патріархові Іоанну IV Постнику (582 - 595), сакеларієм (ризничним) у Великій Константинопольській церкві. Після смерті святого Патріарха Киріака (595 - 606) святий Фома в 607 році був обраний на Константинопольський патріарший престол. Святитель всіляко дбав про духовні потреби пастви.
Під час патріаршества святого Фоми в Галатії (Мала Азія) з'явилося грізне знамення. Важкі хрести, які несли під час хресного ходу, стали без видимої причини коливатися, стукалися один до одного і розламуватися. Викликаний Патріархом відомий провидець старець преподобний Феодор Сикеот (пам'ять 5 травня) розтлумачив значення знамення. За його словами, Церкву чекали чвари і біди, а держава стояла напередодні розорення від варварського нашестя. Почувши це, святитель жахнувся і попросив преподобного Феодора Сікеота помолитися про нього, щоб Бог взяв його душу раніше, ніж трапиться передбачене розорення.
Після смерті святого Патріарха Фоми (+ 610) в Церкві почалися негаразди. Наступник святого Фоми Патріарх Сергій (610 - 638) впав у єресь монофелітів. Незабаром по потуранню Божому через примноження єресей почалася важка для Візантії війна з персами. Грецькі області в Малій Азії були абсолютно спустошені, Єрусалим упав, і Животворчий Хрест Господній був захоплений у полон і перевезений до Персії. Так збулися всі нещастя, ознаменовані чудом під час хресного ходу.