14 червня пам'ять прп. Агапіта Києво-Печерського, лікаря безвідплатного. Мч. Юстиина Філософа

Преподобний Агапіт Печерський, лікар безвідплатний
Одним з найбільш відомих святих часів Древньої Русі є преподобний отець наш Агапіт. Преподобний Агапіт Печерський, лікар, був киянином. Став ченцем Печерського монастиря за преподобного Антонія, життя й подвиги якого наслідував. Він отримав від Бога дар лікувати, зціляв хворих молитвою і зіллям, яке сам заготовляв. Спочатку він лікував ченців, а коли слава про нього, як доброго лікаря, поширилася, до нього почали приходити хворі люди з Києва й околиць. Агапіт лікував усіх, не беручи за це жодної винагороди.
У той час у Києві був знаменитий лікар вірменин. Він передбачав час смерті хворих. Якщо хворий був уже безнадійний, він не брався його лікувати. Одного разу до Агапіта привели хворого боярина князя Всеволода. Вірменин сказав йому, що через вісім днів той помре. Молитвою і лікарськими травами Агапіт преподобний його вилікував. Із цього часу слава про нього поширилася по всій землі Руській. Вірменин дуже заздрив Агапіту і вирішив йому помститися. Послав одного засудженого на смерть чоловіка, дав йому смертельного зілля, щоб той випив перед візитом до Агапіта. Коли преподобний побачив, що чоловік помирає, він молитвою і зіллям урятував його від смерті. Тоді вірменин підмовив своїх людей, щоб дали випити Агапіту отрути. Він випив її і залишився живим. Господь зберіг блаженного, як сказано в Євангелії: «І коли вип’ють щось смертоносне, воно не пошкодить їм» (Мк. 16, 18).
У Чернігові захворів князь Володимир Всеволодович Мономах, якого лікував вірменин. Будучи вже при смерті, він послав гінця в Печерський монастир до ігумена Іоанна, щоб той відпустив Агапіта. Агапіт передав зілля для князя і за його молитвою він видужав. Володимир Мономах приїхав у монастир і привіз багато золота преподобному, але Агапіт не вийшов до князя. Пізніше Мономах прислав із подарунком одного зі своїх бояр. Агапіт відмовився від подарунків, сказавши, що князя вилікував Господь. Попередивши його, щоб він творив милостиню на знак подяки Господу за своє зцілення. Князь так і робив.
Після багатьох трудів і подвигів богоугодних преподобний Агапіт захворів. До хворого прийшов вірменин і після довгої розмови з блаженним сказав йому, що він помре через три дні. Агапіт відповів, що проживе ще три місяці. Вірменин сказав, якщо Агапіт проживе більше трьох днів, то він пострижеться в ченці. Преподобний Агапіт продовжував лікувати людей і прожив ще три місяці. 1 червня 1095 р. він помер. Його мощі знаходяться в Ближніх печерах.
Через деякий час після смерті блаженного в Печерський монастир прийшов вірменин і попросив, щоб його постригли в ченці. Йому з’явився преподобний Агапіт і сказав: «Ти обіцяв прийняти образ інока, а якщо не виконаєш своєї обіцянки, то погубиш свою душу». Далі вірменин продовжив, що він вірить, що преподобний — святий. Вірменина постригли в ченці і до кінця днів він прожив у монастирі, лікуючи хворих і свою душу.
В акафісті всім преподобним Печерським про Агапіта сказано: «Силою і благодаттю, даних тобі від Бога, у житті твоєму, Агапіте блаженний, хвороби різні ти лікував. Благодать ця і сила в тобі й сьогодні присутня, і навіть примножилась. Тому молимо тебе, зціли недуги наші, вилікуй пристрасті душевні й тілесні, щоб ми зі здоровим тілом і душею взивали до Христа, що прославив тебе. Алилуя!»
Пам’ять преподобного Агапіта вшановується 14 червня (1 червня за ст. ст.).

Святий мученик Юстин Філософ
Святий мученик Юстин Філософ народився в Сихемі - стародавньому місті Самарії. Батьки Юстина, греки, були язичниками. Святий з дитинства відрізнявся глибоким розумом, любов'ю до наук і гарячим прагненням до пізнання Істини. Він досконало вивчив різні напрямки грецької філософії: стоїків, перипатетиків, піфагорійців, платоників - і переконався, що жодне з цих язичницьких навчань не відкриває шляху до пізнання Істинного Бога.
Одного разу, прогулюючись в усамітненому місці за містом і розмірковуючи про те, де шукати шлях до пізнання Істини, він зустрів старця, який у тривалій бесіді розкрив Юстину сутність християнського вчення і порадив шукати вирішення всіх питань життя в книгах Святого Писання. "Але перш за все - сказав старець, - молись старанно Богу, щоб Він відкрив тобі двері Світла. Істину ніхто не може осягнути, якщо не дасть йому розуміння Сам Бог, Який відкриває її кожному, хто шукає Його з молитвою та любов'ю".
На 30-му році життя Юстин прийняв святе Хрещення (між 133 і 137 роками). З того часу свої обдарування і великі філософські знання святий Юстин присвятив проповіді Євангелія серед язичників. Він почав мандрувати по Римській імперії, всюди сіючи насіння спасительної віри. "Хто може звіщати Істину і не звіщає, той буде засуджений Богом", о - писав він.
Юстин відкрив училище, де проповідував християнську філософію. Святий Юстин послідовно відстоював істинність і спасительність християнського вчення, переконливо спростовуючи і язичницькі мудрування (як, наприклад, у суперечці з філософом-кініком Крискентом), і єретичні перекручення християнства (зокрема, він виступав проти вчення Маркіона-гностика).
Близько 155 року, коли імператор Антонін Пій (138 - 161) розпочав гоніння на християн, святий Юстин особисто подав йому "Апологію" на захист невинно засуджених на страту християн - Птоломея і Лукія, ім'я третього залишилося невідомим. В "Апології" він доводив хибність зведених на християн обвинувачень "від імені несправедливо ненависних і гнаних християн". "Апологія" надала настільки благотворний вплив на імператора, що він припинив гоніння. За рішенням імператора святий Юстин вирушив до Азії, де особливо сильно переслідували християн, і сам поширював радісну звістку про імператорський указ по навколишніх містах і країнах.
А в Ефесі відбувся диспут святого Юстина з рабином Трифоном. Православний філософ на основі старозавітних пророчих писань доводив істину християнського віровчення. Ця суперечка викладена святим Юстином у творі "Розмова з Трифоном-юдеєм".
Друга "Апологія" святого Юстина була звернена до римського сенату. Написана вона була в 161 році, незабаром після вступу на престол Марка Аврелія (161 - 180).
Повертаючись до Італії, святий Юстин, подібно Апостолам, всюди проповідував Євангеліє і своїм богонатхненним словом багатьох навертав до християнської віри. Коли святий прийшов у Рим, його заздрісник Крискент, якого Юстин завжди перемагав у дебатах, звів на нього багато неправдивих звинувачень перед римським судом. Святий Юстин був узятий під варту, підданий катуванням і прийняв мученицьку смерть (+ 166).
Крім згаданих творів, святому мученику Юстину Філософу належить ще ряд творів: "Замітки про душу", "Викриття проти еллінів", "Промова проти еллінів". Святий Іоанн Дамаскін зберіг значну частину втраченого для нас твору святого Юстина "Про воскресіння". Церковний історик Євсевій свідчить, що святим Юстином були написані книги "Співець", "Викриття всіх колишніх єресей" і "Проти Маркіона".
Мощі святого Юстина Філософа спочивають у Римі. З давніх давен пам'ять святого мученика Юстина Філософа вшановується на Українських землях..