Слово про те, чому i як треба шанувати Хрест Господнiй

vozdvyzhennya hresta gospodnyogo

 

В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!

Дорогi браття i сестри!

Ми вшановуємо Чесний i Животворчий Хрест Господнiй i поклоняємося йому. Найкраще про значення Хреста Христового сказав апостол Павло. Вiн назвав його знаменням, тобто прапором християнства. Але Хрест Христiв, на думку апостола Павла, є не тiльки величним прапором християнства, який нiчим не повинен бути затьмарений. Вiн є тим знаряддям, яким випробовуються i тi, що прагнуть загибелi, i тi, що йдуть до спасiння. Вiн є тим полем битви, на якому стикаються i виявляють свою вартiсть мудрiсть язичникiв, книжництво юдеїв та премудрiсть Божа.

Як же через хрест виявляють себе людська мудрiсть i премудрiсть Божа? Апостол Павло з'ясовує це на прикладi коринфських християн. "Погляньте, браття, - каже вiн, - хто ви, покликанi: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; але Бог обрав немудре свiту, щоб посоромити мудрих, i немiчне свiту обрав Бог, щоб посоромити сильне; i незнатне свiту, i принижене, i нiчого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, - щоб нiяка плоть не хвалилася перед Богом" (1 Кор. 1, 26-29).

Юдеї i язичники довгий час вважали християн найнiкчемнiшими членами суспiльства, яким не варто було i жити на свiтi. Вiра Христова довгий час була вiрою рабiв i знедолених людей. Але цi злидарi i холопи швидко посоромили тих, що вважали себе мудрими, багатими i благородними; нiкчемнi перемогли могутнiх, як колись маленький Давид - великого Голiафа, зухвала плоть знiяковiла перед Богом. I все це сталося через вiдмiнностi у ставленнi язичникiв та юдеїв - з одного боку, i християн - з другого боку, до Хреста Христового, до Його страждань. У цiй нерiвнiй боротьбi перемiг Хрест Христiв.

Чим був хрест в очах людей? Це було знаряддя найбiльш жахливої i ганебної смертної кари. На хрестi розпинали найбiльших злочинцiв, i то - тiльки з рабiв i людей низького суспiльного стану. Людська жорстокiсть придумала таке знаряддя покарання, яке завдавало людинi найтяжчих фiзичних мук i моральних страждань. Розiп'ятий на хрестi повiльно вмирав, виставлений на всенародний глум. Про таке жахливе знаряддя смертi люди боялися навiть думати, а не те що говорити. Тому проповiдь про хрест, як про прапор спасiння, вважалася безумством i божевiллям.

Але саме це жахливе знаряддя смертi Бог обрав для спасiння свiту i як вияв Своєї могутностi. Саме на хрестi Господь наш Iсус Христос, Син Божий, Своїми стражданнями i смертю знищив рукопис наших грiхiв (Кол. 2, 14), примирив земне з небесним (Кол. 1, 20), перемiг владу диявола (Кол. 2, 15) i подолав саму смерть (Рим. 6, 4). Тому для тих, хто не вiрить у Христа i прямує до загибелi, проповiдь про хрест як знаряддя спасiння - дурниця i божевiлля; а для християн хрест - це виявлення могутностi Божої i перемога над усiм тим, що є перешкодою на шляху до спасiння.

Iсторiя свiдчить про те, що перед Рiздвом Христовим людство перебувало у великому моральному занепадi. Люди мудрували, шукаючи виходу iз цього ганебного стану. Стародавнi грецькi фiлософи придумували рiзнi теорiї людського щастя i викладали їх прилюдно на вулицях i майданах. А юдейськi законники i книжники вбачали щастя свого народу у пришестi месiї, який визволить євреїв вiд римського рабства i пiдкорить їм весь свiт.

I сталося дивне чудо. Всi, хто прагнув спасiння вiд морального занепаду суспiльства i шукав правдивого щастя, вiдвернулися вiд грецьких мудрецiв та юдейських вчителiв i всю свою увагу звернули на Хрест Господнiй, з ним з'єднали своє життя i в ньому знайшли щастя. I з часом цих людей, що спасалися Хрестом Господнiм, ставало все бiльше i бiльше, а фiлософи грецькi i вчителi юдейськi залишилися посоромленими. "Де ж тепер мудрець язичницький, де книжник юдейський?" - виголошує апостол Павло. Хiба не обернув Бог людську мудрiсть на безглуздя?

Апостол Павло вказує i причину того, чому Бог посоромив людську мудрiсть. Причина полягає в тому, що люди своєю мудрiстю не пiзнали Бога в Його премудростi. А Божа премудрiсть розлита у природi, у всiх творiннях, у Його словах. Люди принизили уявлення Бога. Вони "славу нетлiнного Бога змiнили на подобу образу тлiнної людини, i птахiв, i чотириногих, i гадiв" (Рим. 1, 23).

Результатом поклонiння тварi замiсть Творця стало аморальне життя людства.

Коли розум людський привiв свiт до загибелi, Бог з любовi до людей обрав Свiй засiб спасiння. Вiн пiдняв на Голгофi хрест з розiп'ятим на ньому Своїм Сином i послав апостолiв, щоб вони закликали народи вiрувати у розiп'ятого Христа. На мiсце розуму Бог поставив вiру.

Через проповiдь апостолiв Бог привiв до спасiння безлiч людей, якi повiрили в те, що багатьом здавалось абсурдом, а вiруючим - Божою силою i Божою премудрiстю, яка зробила людей новим творiнням. Люди стали провадити праведний спосiб життя i цим перетворили весь свiт.

Браття i сестри! Голгофський хрест поставлений на всi вiки i для всiх людей. Пiсля смертi Христа вiн триста рокiв лежав закопаним, але у серцях вiруючих вiн стояв високо. За розiп'ятим Христом пiшли безлiч мученикiв у всiх країнах свiту. Християни тих вiкiв не тiльки не цуралися хреста, а й ставилися до нього з великою пошаною, як до прапора християнства. Про це свiдчить i хресне знамення, яке робили християни i на собi, на мiсцях богослужiнь i на гробах померлих.

Сьогоднi не всi християни шанують Хрест Господнiй. Хоч вони i називають себе спасенними, але не бачать у хрестi ознак Божої сили i Божої премудростi, а, як язичники та юдеї, жахаються хреста i дивляться на нього як на знаряддя смертi.

Iншi так званi вiруючi чiпляють хрест аби де i тим принижують Хрест Господнiй. Його можна зображати тiльки на святих мiсцях, тобто у храмах, у домах i примiщеннях, де вiн шанується як святиня. Кожен християнин повинен носити на грудях хрест, як символ нашого спасiння. Хрест можна зображати на Святому Письмi, на iнших духовних книгах, якi шануються. Не можна вмiщувати хрест у тих виданнях, якi потiм топчуться i вживаються на рiзнi побутовi потреби.

Браття i сестри! Шануймо Хрест Господнiй не тiльки зовнiшньо. Хрест є дiйсно прапором християнства. Тому кожнiй вiруючiй людинi треба високо пiдносити у своєму серцi цю ознаку Божої сили i Божої премудростi. Ти ж, Христе Боже, силою Чесного Хреста Твого, помилуй i спаси нас.

Амiнь!

За матеріалами: poglad.org.ua